Урочиста академія до днів памяті Івана Франка «Народе мій!»

 

                                    Народе мій, замучений, розбитий,

                                    Мов паралітик той на роздорожжу,

                                     Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

                                    Твоїм будущим душу я тривожу...

Іван Франко

 

7 травня 2012 року в Університеті вшанували пам'ять Івана Франка урочистою академією «Народе мій!». Розпочали вечір спільним виконанням «Вічного революціонера». Зі вступним словом «Вірю в силу духа…»: маєстати Франкового слова» виступив кандидат філологічних наук, доцент, директор Інституту франкознавства Святослав Пилипчук: «Той Франковий невичерпний скарб формує основу сучасної гуманітаристики. Бажання правди у душі, ієрархія ціннісного були для нього визначальними».

Франкознавець провів аналогії зі сучасністю, зазначивши, що з часів Франка мало що змінилося. І сьогодні для того, щоб бути справжнім українцем, потрібна неабияка мужність. Саме Франко без претензійності і месіанізму став речником національної ідеї. Він невтомно звертався до кожного українця, аби той визначився в національних координатах. «Франко облагородив українську кров, виховав генерацію молодих українців. Переконаний, що наснажена його духом українська нація зможе здобути своє європейське обличчя», – підсумував Святослав Пилипчук.

Гармонійно поєднав настроєвість поезії Івана Франка «Vivere memento!» із духом великодніх народних забав Народний ансамбль пісні й танцю «Черемош» у вокально-хореографічній композиції «Наша весна красна».

Своєрідним звуковим оздобленням інтимної лірики письменника стали твори «Рондо» зі сюїти Генрі Персела,  «Старовинна галицька» Станіслава Людкевича у виконанні Народного камерного оркестру Університету.

Кульмінацією вечора стали звернення до українців: «Я до себе кажу і до кожного з вас – Говори! Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати! Запитайте у себе: відколи, з якої пори Почали українці себе у собі забувати?» та Франкові «Не мовчи!», «Говори!», «Лиш борися, не мирися, Радше впадь, а сил не трать, Гордо стій і не корися, Хоч пропадь, але не зрадь!»

Майстерним виконанням пісні на слова Івана Франка «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» вразив присутніх директор Наукової бібліотеки Василь Кметь. Мистецькі колективи Університету – Народний дівочий хор «Ліра» та Народна чоловіча хорова капела «Прометей» – надали вечору урочистості низкою духовних і патріотичних творів.

Академічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка свято шанує пам'ять Великого Українця Івана Франка та з глибокою «вірою у силу духа» творить майбутнє Української Держави.

 

 

Прес-центр

Фото Юлії Гриценко

Фотогалерея