Шевченкіана Євгена Безніска – в Університеті

 

З нагоди 198-річниці від дня народження Тараса Шевченка 9 березня 2012 року в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося відкриття виставки монументального доробку видатного українського графіка і живописця, лауреата Шевченківської премії Євгена Безніска.

 Цей мистецько-читацький проект присвячений Тарасові Шевченку та філософським рефлексіям над його поезіями. «Сила Шевченкового таланту – не тільки у його слові, а й у глибокій образності», – зазначив у вступному слові директор Наукової бібліотеки Василь Кметь.

В експозиції представлено 42 роботи – офорти й лінорити за мотивами поетичних творів письменника: «Катерина», «Сон» (комедія), «І досі сниться», «У тієї Катерини», «У перетику», «Марія», «Великий льох», «Титарівна», «Садок вишневий», «Коло гаю чистім», «Сотник» та інші.

Під час відкриття виставки Ректор Університету Іван Вакарчук звернувся до Євгена Безніска зі словами вдячності за чудові твори, присвячені неперевершеному генієві Тараса Шевченка, і запросив усіх присутніх до творчого перегляду мистецьких робіт художника.

Євген Безніско працює в галузі станкової та ілюстративної графіки, живопису, захоплюється екслібрисами. Він є автором понад 200 книжкових знаків для бібліотек багатьох відомих осіб. Особливе місце у його творчості займають портретні роботи визначних постатей України. Упродовж багатьох років мистецької діяльності він створив велику кількість офортів, кольорових і чорно-білих ліноритів за мотивами творів Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Василя Стефаника.

Шевченкіана Євгена Безніска складає близько 250-ти робіт. «У мене виникло бажання розкрити тематику кожного твору Тараса Шевченка по-своєму. Це для мене життя. Я в цьому живу. Читаючи Шевченка, я наче буваю у себе вдома. Уявляю пережиття цієї людини, намагаюся дивитися на все так, як би дивився Шевченко», – поділився своїми емоціями автор.

Творчість самобутнього представника сучасного українського мистецтва Євгена Безніска яскрава сторінка в історії як української, так і європейської культури. Його роботи зберігаються у музеях США, Аргентини, Канади, Франції.

Прес-центр

Фото Олександра Лавриновича

Фотогалерея