22 березня 2011 року

 

виповнилося би

75 років

 

від дня народження

відомого дисидента, правозахисника, політв’язня, редактора самвидаву,

літературознавця, журналіста, поета, письменника

Михайла Осадчого

(1936, с. Курмани на Сумщині – 1994, Львів).

 

 

«Митець мусить втікати з життя для того, щоб його впізнати. Мусить втікати з життя, дріб’язкового побуту, тому що він розносить митця на частки. Митець мусить, як Демокріт, виколоти собі очі, щоб нарешті заглянути в середину суті, щоб пізнати її, щоб пізнати істину життя» (із роману «Більмо»)

 

 

 

1958 р. – закінчив факультет журналістики Львівського університету. Працював редактором і старшим редактором Львівської телестудії.

1960 р. – викладач факультету журналістики.

1965 р. – захистив кандидатську дисертацію «Журналістська діяльність Остапа Вишні (1919-1933)». Був двічі ув’язнений (1965-1967 – Мордовія; 1972-1982, Мордовія та Республіка Комі).

1978 р. – у діаспорі присудили йому літературну премію імені Івана Франка. Після заслання повернувся до Львова, довго не міг знайти роботи, потім працював вантажником, двірником, кочегаром.

1991 р. –  захистив докторську дисертацію в Українському Вільному університеті в Мюнхені.

З 1993 р. – доцент кафедри журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка.

Почесний член Швейцарського відділення ПЕН-клубу.

Член ради Львівського відділення Спілки письменників України.

 

Автор збірок поезій «Місячне поле», «Ирій», біографічної повісті про Остапа Вишню «Геній сміху, або зустріч із вождем», автобіографічного роману «Більмо» (про репресії тоталітарного режиму в Україні) тощо.

 

Інформаційно-аналітичний і профорієнтаційний центр