«Я на сторожі коло їх поставлю слово...»

 

9 березня 2008 року в Актовій залі Університету відбулася Урочиста академія з нагоди 195-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

 

Перша половина березня проходить в Україні під знаком вшанування пам’яті Тараса Шевченка. Львівський національний університет імені Івана Франка щорічно віддає шану Кобзареві. Уже стало традицією проведення урочистих заходів на загальноуніверситетському рівні, на факультетах та коледжах.

Тарас Шевченко залишається єдиною поважною постаттю, спільною для всіх українців. Кобзар у колі сучасників був, як відомо, художником і поетом, бардом, дисидентом і солдатом. Він не був ні політичним лідером, ні вождем суспільного чи народного руху. Водночас за суттю всього зробленого став набагато більшим – Великим Кобзарем, котрий «отверз уста» «німим братам своїм» і заповів нам жити «в своїй хаті», де «своя й правда, і сила, і воля». Тарас Шевченко став духовним пробудником українського відродження, рушійною силою для здобуття української державності.

Саме на таких засадах була вибудована Урочиста академія, яку відкрив доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Василь Будний. У своїй доповіді «Я на сторожі коло їх поставлю слово...» він вдало зумів проінтерпретувати українську сучасність на основі основних світоглядних орієнтирів Кобзаря, прожитих ним та висловлених у поетичному слові. «Змінюються політичні обставини людського життя. Добро росте, але і зло не дрімає. І на сторожі йому завжди стоїть Шевченкове слово», наголосив Василь Будний.

Велику відповідальність за організацію академії взяли на себе студенти акторського і режисерського відділень факультету культури і мистецтв, ставши і головними її режисерами, постановниками та головними дійовими особами. І варто зауважити, що погляд молоді на світ Тараса Шевченка став свіжим «ковтком повітря» у святкуванні Шевченківських днів в Університеті.

На святі у виконанні університетських творчих колективів: Народного ансамблю пісні і танцю «Черемош», Народної капели бандуристок «Зоряниця», дівочого хору «Ліра», прозвучали найвідоміші твори Тараса Шевченка. Зокрема, глядачі мали змогу почути уривки з поезій «Розрита могила», «Княжна», «Якби мені черевички».

Оригінальним доповненням сценічного дійства стала музика у виконанні Народного камерного оркестру Університету.

Апофеозним завершальним акордом Урочистої академії стало спільне виконання «Заповіту» Тараса Шевченка:

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій…

 

Оксана Гоцур

Фото Юлії Мілянич